реферат на тему переяславської угоди

Реферат на тему. ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА. Загроза нової війни з Польщею, повстання в полках України, брак надійних союзників звертали знову думки до православної Москви, тим більше, що тисячі втікачів знаходили притулок на підлеглій Слобідській Україні і далі в Московщині. З 1648 року Богдан Хмельницький час від часу звертався до Москви з проханням допомогти в боротьбі з Польщею.". Він загрожував навіть війною, якщо вона не дасть допомоги проти Польщі. Значну ролю в справі союзу України з Москвою відіграло східне духовенство, вищі представники якого брали на себе посередництво між Богданом Хм.

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА 1. План. 1. Вступ. 2. Суперечність Переяславської Угоди. 3. "Березневі статті" - важливий правовий документ. 4. Висновок. 2. Суперечність Переяславської Угоди. В Уркаїні твердо знали, що Переяславсько-Московський договір не позбавлюв її суверенних прав. Договір цей зафіксував союз з Москвою на добровільних засадах, звільняв Україну від підлеглости Польщі.

Переяславська рада - реферат по истории. Тип: Реферат. Предмет: История. Все рефераты по истории ». Язык: Русский. Автор: Admin. При оцінці Переяславської угоди слід враховувати і таке. Тому значення уроків Переяславської угоди для усвідомлення цього важко переоцінити. Розділ 1. Історичні передумови, підготовка до Переяславської Ради і укладення переяславської угоди. Розділ 2. Історіографічні концепції та політичні інтерпретації переяславської ради. Читать онлайн Скачать реферат. Похожие работы

У середині XVII ст. Європа увійшла в нову епоху суспільного й політичного розвитку, що характеризувалася створенням національних держав та утвердженням буржуазних відносин. Україна не була винятком із загальноєвропейських процесів. У ній активно розгорталася визвольна боротьба, спрямована на розв’язання найголовніших завдань — створення незалежної Української держави й запровадження нових соціально-економічних відносин на основі дрібної (фактично фермерського типу) козацької власності на землю. Становлення Української держави відбувалося в надзвичайно складних внутрішньо- та зовнішньополітични.

Переяславська угода. Для юридичного оформлення цього акту в Україну виїхало посольство В.Бутурліна, й у січні 1654 р. зустрілося з гетьманом, його полковниками та генеральним штабом Війська Запорозького в Переяславі, біля Києва. 18 січня 1654 р. Переяславська Рада ухвалила рішення про прийняття протекції царя. Історики і досі не дають однозначної оцінки суті Переяславської угоди та Березневих статей. Одні вбачали в ній унію двох держав (В.Сергеєвич); другі - васальну залежність України від Росії (В. Мякотін, М. Грушевський), треті як автономію України у складі Росії; четверті - військовий союз двох держав (В. Липинський), п'яті - возз'єднання українського та російського народів (більшість радянських істориків).

Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене Радою, трактується по-різному. У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалася Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Повстанці здобули низку перемог над урядовим військом Речі Посполитої, їх підтримували народні маси, розраховуючи на збільшення козацького реєстру.

Скачать реферат / курсовую на тему Переяславська рада, 2016-2017. Переяславська рада. Історичні передумови, підготовка до Переяславської Ради і укладення переяславської угоди. Причини укладання Переяславської угоди та її міжнародно-правовий зміст. Початок російської експансії. Імперська політика денаціоналізації українського народу.

Переяславські статті 1659 - міждержавний договір, укладений гетьманом України Ю. Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі кн. О. Трубецького у м. Переяславі 17.10.1659. «Переяславські» гетьманські статті: причини появи та характеристика. Переяславські статті (1659 р.) - міждержавний договір, укладений гетьманом України Юрієм Хмельницьким (син Богдана Хмельницького) і представниками московського уряду на чолі із князем О. Трубецьким у м. Переяславі 17.10.1659 р.

Перші непорозуміння почались уже в січні 1654 р, на Переяславській раді, де було підписано двосторонню угоду. Суть її зводилась до того, що Україна визнає владу російського царя, зобов’язується платити йому данину, а Московська держава допомагає українцям в їх боротьбі з поляками. При цьому обумовлювалось, що на Україні зберігаються незалежні органи управління, законодавство і суд, право на обрання : гетьмана та інших посадових осіб, козацьке військо.

Сторони по-різному оцінювали положення Переяславского угоди. Якщо Хмельницький і козацька старшина ринулися до розширення і зміцнення укр.ой автономії, то царський уряд ринувся розширити згодом свою участь у внутрішніх справах У, перетворюючи її поступово в звичайну провінцію Московської держави. Так вже в 1654 р. воно поставило в Києві сильний гарнізон, почавши будівництво для нього окремої міцності і посадивши воєводу, що і став безпосереднім представником царської влади на У. Таких же воєвод Московський уряд мав намір ввести і у всі значні міста У, щоб передати їм адміністрацію в збір подат.

У січні 1654 року поблизу Києва, у Переяславі, відбулася козацька рада. На ній Військо Запорізьке на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким визнало своїм сувереном московського царя Олексія Михайловича. Ця подія стала переломною в історичній долі українського народу. Кожен трактує її по-своєму: для когось це початок знищення української незалежност.

1.Передумови У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Повстанці отримали низку перемог над урядовими військами Речі Посполитої, їх підтримали народні маси, розраховуючи на збільшення козацького реєстру (який утримувався коштом державної скарбниці), послаблення польського панського гніту, утисків з боку євреїв керуючих маєтками, атакож відновлення позицій православної церкви на своїх землях. Однак здобута Б.Хмельницьким автономія опинилась затиснутою між 3-ма великими державами Східної Європи: Річчю Посполитою, Осма.

У сучасному історіографічному процесі проблема заключення Богданом Хмельницьким Переяславської угоди з Московським царством є однією з найбільш полемічних, оскільки впродовж значного часу під впливом політико-суспільних чинників виникали різноманітні, а іноді протилежні за змістом, історичні концепції та погляди на цю подію.